укр | рус
Виставка «Охорона здоров'я 2007»
0
Виставка «Охорона здоров'я 2007».
  далі
Проблеми сучасної людини
0
Як же зберегти здоров’я? Як продовжити активну фазу життя, зберегти творчий потенціал? Питання непросте, і хвилює воно сьогодні практично всіх.
  далі
Особливий світ Медіфлора
0
Окрім нових технологій сучасна людина потребує і традиційних методів оздоровлення, якими користувались наші предки. І тут на допомогу приходять Біологічно Активні Добавки (БАД). Сучасні технології дозволяють виділяти з їжі будь-які біологічно активні речовини, а БАДи дають нам можливість компенсувати дефіцит необхідних речовин, не займаючись пошуком необхідних і часто дефіцитних (з тих чи інших причин) продуктів, приготуванням дієтичної їжі.
  далі

Комплексна терапія психоемоційних розладів у дітей з синдромом подразненого кишківника із застосуванням Релакс-флори

УДК 616.89-008.19-053.2-08:615.322:616.34

Лапшин В.Ф., Шадрін О.Г., Пушкарьова Т.М.

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ.

Синдром подразненого кишківника (СПК), основними проявами якого є поєднання порушень акта дефекації з больовим абдомінальним синдромом при відсутності органічних захворювань кишківника , відноситься до групи функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. На теперішній час це одне з найбільш поширених соматичних захворювань як серед дорослих так і серед дітей. Свідчення про його розповсюдженість не відображають об’єктивної картини поширеності захворювання в популяції, тому що за медичною допомогою звертаються не більше 10% хворих, в той час як у 40-70% пацієнтів, що звертаються до гастроентеролога, виявляється СПК.

Відповідно до сучасних уявлень, СПК є типовим психосоматичним розладом, в основі виникнення якого лежать психоемоційна та сенсоромоторна дисфункції. Нервово-психічні фактори призводять до змін рівня чутливості вісцеральних рецепторів стінки кишківника , які визначають сприйняття болю та його рухливу функцію. У дорослих з цією патологією найбільш часто виявляють соматогенні тривожні та депресивні розлади, які зв’язані з астенічними і вегетативними порушеннями (слабкість, підвищена втомлюваність, нервозність, головні болі, порушення сну). Серед варіантів патологічних зрушень психічного статусу пацієнтів з СПК спостерігали такі розлади особистості, які не носили специфічного для захворювання характеру: астенія, депресія, анорексія, невротичні реакції та інш.. Згідно рекомендацій по діагностиці та лікуванню СПК (1999) комплексна терапія захворювання у дорослих повинна включати психотропні засоби, зокрема транквілізатори та антидепресанти. Але психовегетативні зрушення в дитячому віці частіше мають характер реакцій та відносно швидко усуваються за допомогою лікарських засобів рослинного походження. Медикаментозна терапія функціональних розладів взагалі повинна бути індивідуальною, диференційованою, а в дитячому віці і мінімально достатньою. З цих позицій нашу увагу привернула Релакс-флора на основі пророслих злаків та лікарських трав, розроблена в інституті ПАГ АМН України сумісно з ТОВ «Медіфлора».

Дослідження з метою оцінки ефективності застосування Релакс-флори в комплексній терапії СПК у дітей на стаціонарному етапі реабілітації проведено у відділенні гастроентерології та реабілітації ІПАГ АМН України. Обстежено 82 дитини 8-15 років з СПК. Діагноз захворювання встановлювали на підставі Римських критеріїв II. Методом випадкової вибірки всі обстежені діти були розподілені на 2 групи. Основну групу склали 20 дітей з СПК, які на фоні базисної терапії додатково отримували Релакс-флора. Дітям від 8 до 12 років призначали по 1 капсулі тричі на день, до їди, запиваючи водою, дітям від 12 років – по 2 капсули тричі на день. Контрольну групу склали 62 дитини з СПК, які отримували тільки базисну терапію. Курс лікування складав 28 днів.

Сумарна оцінка динаміки основних клінічних синдромів у обстежених хворих обох груп продемонструвало перевагу комбінованої терапії із застосуванням Релакс-флори над лікуванням СПК тільки за допомогою базисних препаратів.

По завершенні терапії із застосуванням седативного засобу в основній групі жодна дитина не надавала скарг на болі в животі. Вплив базисної терапії на динаміку зникнення больового синдрому був менш значущим. У 6 хворих (9,7%) з закрепом після завершення курсу терапії зберігалась періодичний ниючий біль малої інтенсивності в лівій клубовій ділянці, що потребувало продовження лікування в амбулаторних умовах.

Статистично значима (р<0,05) перевага застосування Релакс-флори в комплексній терапії СПК проявлялась в строках ліквідації вегетативних зрушень. Тільки у 2-х (10%) обстежених дітей основної групи в кінці лікування зберігались скарги на періодичні головні болі, слабкість. В групі дітей, які отримували базисну терапію, таких хворих було 17 (27,4%).

Отже позитивний вплив Релакс-флори у хворих на СПК був обумовлений перш за все нормалізацією їх психоемоційного стану, що в свою чергу супроводжувалось покращенням суб’єктивного самопочуття хворої дитини (зменшення ступеню сприйняття болю). Це підтверджує і позитивна динаміка рівня тривожності за результатами тесту Спілберга.

Після проведеного лікування у всіх хворих з СПК відмічено вірогідне зниження рівня ситуаційної та особистої тривожності. Більша перевага удосконаленої за рахунок включення Релакс-флори над базисною терапією виявлялась у її впливі на рівень особистої тривожності, низький рівень якої реєструвався після лікування частіше у дітей основної групи (р<0,05).

В цілому, позитивні зміни в динаміці основних клінічних симптомів і рівня тривожності відмічені у всіх обстежених дітей. У 80% хворих основної групи та у 62,9% хворих ефективність лікування оцінена як відмінна, у 15% та 19,4% хворих відповідно – добрі, у 5% та 17,7% хворих відповідно – задовільна. Погіршення стану хворих під час застосування як удосконаленої, так і базисної терапії не відмічено.

Таким чином більш швидкі темпи усунення основних клінічних синдромів захворювання та зниження рівня тривожності у дітей з СПК, які отримували удосконалену за рахунок Релакс-флори терапію, тенденція до збільшення кількості відмінних та добрих результатів лікування, які отримані у 95% хворих, свідчить про нормалізацію під впливом Релакс-флори психоемоційного стану хворих. Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування Релакс-флори, в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з СПК.