укр | рус
Виставка «Охорона здоров'я 2007»
0
Виставка «Охорона здоров'я 2007».
  далі
Проблеми сучасної людини
0
Як же зберегти здоров’я? Як продовжити активну фазу життя, зберегти творчий потенціал? Питання непросте, і хвилює воно сьогодні практично всіх.
  далі
Особливий світ Медіфлора
0
Окрім нових технологій сучасна людина потребує і традиційних методів оздоровлення, якими користувались наші предки. І тут на допомогу приходять Біологічно Активні Добавки (БАД). Сучасні технології дозволяють виділяти з їжі будь-які біологічно активні речовини, а БАДи дають нам можливість компенсувати дефіцит необхідних речовин, не займаючись пошуком необхідних і часто дефіцитних (з тих чи інших причин) продуктів, приготуванням дієтичної їжі.
  далі

Використання фітотерапевтичного засобу Гастрин-флора в лікуванні дітей з функціональними порушеннями травної системи

УДК 616.3-05.2-07-085

Зайцева Н.Е., Пьянкова А.В.

Міський дитячий гастроентерологічний центр, Дитяча клінічна лікарня №9 Подільського району, м. Київ

Функціональні порушення травної системи є актуальною проблемою, оскільки у дітей значна частина шлунково-кишкових розладів пов'язана не з органічними пошкодженнями того або іншого органу травлення, а з порушенням його функції. Так встановлено, що виникнення періодичних, так званих рекурентних абдомінальних болів носить функціональний характер у 90-95% дітей і лише в 5-10% - пов'язані з органічною причиною.

До гастродуоденальних функціональних порушень належить так звана невиразкова (функціональна) диспепсія (ФД), що характеризується порушенням функції шлунка й/або дванадцятипалої кишки без морфологічних порушень. Але, незважаючи на відсутність органічної патології, абдомінальні болі, дискомфортні відчуття в епігастрії (відчуття переповнення, раннє насичення, нудота) досить часто турбують пацієнта, являючись досить дратівним і болісним фактором, особливо для дитини, що вимагає проведення медикаментозної корекції.

Складність вибору необхідного медикаментозного засобу в дітей із ФД пов'язана, насамперед, з певними віковими обмеженнями застосування ряду лікарських препаратів, таких як Н2-гістаміноблокаторів, інгібіторів «протонної помпи», синтетичних аналогів простагландинів і ін. Тому актуальним є пошук препаратів, які могли б комплексно впливати на організм хворої дитини й, крім того, звести до мінімуму ризик виникнення побічних ефектів і алергійних реакцій. Фітотерапевтичні препарати повністю відповідають всім перерахованим вимогам, не блокують захворювання, що розвивається, а підтримують власні захисні сили організму, не надаючи при цьому фармакологічного навантаження й не маючи протипоказань.

До таких фітотерапевтичних засобів відноситься Гастрин-флора на основі суміші сухих екстрактів солодів пшениці, ячменя, вівса, що мають цитопротекторні, репаративні властивості. Крім того, для посилення лікувальних властивостей до складу включені лікарські трави - трава звіробою (виражена протизапальна дія), корінь аїру (бактерицидна дія), м'ята перцева (спазмолітична, бактерицидна дія), насіння льону (обволікаюча, протизапальна дія).

В динаміці лікування було обстежено 108 дітей з функціональною диспепсією у віці 6-17 років, з них у 54 дітей були прояви синдрому роздратованого кишечнику, у 48 дітей - дисфункціональні розлади біліарної системи, у 45 - дисбіоз кишечнику. Методом рандомізації всі обстежені діти були поділені на 2 групи: 1-а група - основна (70 чол.), дітям якої крім базисної терапії застосовували Гастрин-флора. 2-а група - контрольна (38 чол.), дітям якої застосовували базисну терапію - антациди, прокінетики, пробіотики, фізіотерапевтичні методи лікування. Гастрин-флора застосовували дітям 6-12 років - по 1 кап 2 рази в день, дітям 12-17 років - по 1 кап 3 рази в день.

На фоні проведеного лікування спостерігалося істотне зменшення проявів болючого, диспептичного й астеновегетативного синдромів у дітей в основній групі в порівнянні з контрольною. До кінця 1-го тижня зменшилися або повністю зникли скарги на болі в епігастральній області, у той час як хворобливість при пальпації зберігалася ще протягом 2-х тижнів (у контролі - 3-х тижнів). До кінця 2-го тижня зменшилися й болі в правому підребер'ї, пов'язані з дисфункціональними розладами біліарного тракту. Очевидно, це можна пояснити вмістом у Гастрин-флорі м'яти, що має спазмолітичну і жовчогінною дію.

Прояв диспептичного синдрому (метеоризм, нудота, печія, відрижка) повністю зник до 2-го тижня терапії, як в основній, так і в контрольній групі. Однак середні терміни зникання диспептичного синдрому були нижче в групі дітей, що отримують Гастрин-флору. Слід зазначити виражений вплив Гастрин-флори на поліпшення апетиту, що відзначалося практично у всіх дітей, що одержують цей фітопрепарат уже до кінця 1 тижня.

Що стосується скарг на болі в подвздошній області, запори, поноси, їхнє чергування, слиз, неперетравлені залишки в калі - клінічної симптоматики, пов'язаної з наявністю синдрому роздратованого кишечнику, дисбіозом кишечнику, слід зазначити також позитивну динаміку в їхньому прояві. Так діти, що одержують Гастрин-флору, значно швидше переставали скаржитися на болі в подвздошній області (I група - 5,3 дні, II група - 8,1 день, р<0,05), а також на патологічний характер стулу. Особливо ми спостерігали позитивну динаміку у відношенні запорів. У дітей, що одержують Гастрин-флору, запори зникали на 3-4 день. Це очевидно пов'язане з вмістом у Гастрин-флорі солодових екстрактів, а також насіння льону, що володіють вираженими репаративними властивостями, а також нормалізують моторну функцію кишечнику. Протягом місячного прийому Гастрин-флори в більшості дітей з дисбіозом кишечнику спостерігалося також відновлення нормальної рівноваги кишкової мікрофлори. Особливо наочно нормалізуча дія Гастрин-флори проявилась стосовно головного представника нормальної мікрофлори кишечнику - біфідумбактеріям. Збільшення росту біфідумфлори спостерігалося у 92,5% хворих, тоді як лактобацил - тільки в 45%, а ешерихій - в 61% дітей. Очевидно солодові екстракти ячменя, пшениці, вівса можуть служити живильним середовищем сприятливого росту власної нормальної індигенної флори, особливо біфідумфлори, а також приживленню бактерій, що вводять ззовні (у пробіотиках).

Регрес симптомів астеновегетативного синдрому (підвищена стомлюваність, слабість, запаморочення, головні болі) був більше тривалим і наступав до кінця II тижня.

Всі діти переносили терапію добре й задовільно. У 2 дітей, що одержували Гастрин-флора спостерігався пронос, через що довелося відмінити цей препарат. Очевидно, це пов'язано з індивідуальною несприйнятністю солодів.

На основі отриманих результатів клінічних досліджень вивчення ефективності застосування вітчизняного фітопрепарату Гастрин-флора в комплексній терапії дітей з функціональними розладами органів травлення встановлено:

  • застосування Гастрин-флора комплексної терапії ефективно усуває прояви больового, диспептичного й астеновегетативного синдромів;
  • застосування Гастрин-флора комплексної терапії сприяє відновленню мікроекологічної рівноваги в кишечнику, що дозволяє віднести цей препарат до так званих препаратів «функціонального харчування»;
  • використання Гастрин-флора комплексної терапії добре переноситься дітьми й не викликає побічних ефектів.